Війна змінює назавжди

 

Впродовж 70 років мирного життя в Україні «війна» існувала у кінострічках, книжках, розповідях та спогадах літніх людей, пам`ятних датах або в подіях інших країн, далеких і незнаних. Але вона повернулася і майже нікого не залишила байдужим. Життя багатьох з нас розділилося на «до», і «під час», і ми вимушені жити в умовах невизначеності коли настане «після» війни.

Чи не найважливіше питання яке постає перед нами «Як жити зараз, після того що сталося?» Може бути два ймовірні напрямки відповіді: я все життя хочу присвятити страху і горю або я спробую віднайти новий сенс і вилікувати невидимі рани війни.

Наслідки психотравмуючої події, якою і є війна, можуть переслідувати людину багато років, суттєво впливати на якість її життя, руйнувати її структуру особистості, віднімати її природню здатність радіти, почуватися в безпеці, довіряти світу та людям.

Спитайте зараз себе: « Чи допомагає мені заспокоїтися, набути впевненості та здоров`я те що я зараз роблю, про що згадую, про що думаю, як сприймаю життя, як його оцінюю?» Якщо той спосіб життя яким ви наразі живете, руйнує вас, можливо ви можете спостерігати у себе деякі наступні прояви:

  • – Повторювані спогади про пережиту травматичну подію; ці спогади зринають всупереч волі людини і супроводжуються емоційним дистресом
  • – Флешбеки (небажані спогади, які настільки сильні, що особа почувається так, ніби травматична подія відбувається знову)
  • – Нічні жахи чи погані сни
  • – Сильні емоційні реакції на нагадування про травматичну подію (наприклад, раптова сильна тривога при звуці сирени) Сильні фізичні реакції (наприклад, ваше серце починає швидко битися, і ви тікаєте, обливаючись холодним потом, щойно стикнувшись з нагадуванням про травматичну подію)
  • – Уникання нагадувань про травматичну подію, віддаленість від інших людей
  • – Нездатність розслабитися: труднощі у засинанні та підтримуванні сну,дратівливість чи спалахи гніву, складність концентрації, постійний стан готовності до небезпеки, надмірна стартова реакція
  • – Негативні емоційні та когнітивні зміни: амнезія, емоційне оніміння, негативні переконання про себе або інших людей, стійки емоційні стани (сором, відчуття провини, злість тощо)
  • – Гіпертривожність/гіперреактивність

Ці дискомфортні прояви можуть тривати деякий час і зникати, можуть лишатися з вами щонайменше місяць, і тоді можемо казати про ймовірність розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Зрозуміло, що не в усіх, хто пережив важку травмівну подію будуть подібні розлади.

Для декого важкі випробування стають сходинкою душевного зростання, вони стають більш стресостійкими та витривалими.

Приблизно у 5% осіб, що пережили стихійне лихо, 15-25% учасників бойових дій, 50% згвалтованих можуть мати ПТСР.

У двох третин з тих хто будуть мати подібні симптоми, вони пройдуть самостійно або за допомогою лікування протягом року.

Але одна третина постраждалих може мати подібні прояві довгі роки. І це значно погіршує якість їх життя.

І що ще важливо – щонайменше дві третини людей, що страждають на посттравматичний стресовий розлад, зазнають ще й супутніх проблем. Найпоширеніші з них:

Депресія.

Цей стан відрізняється від відомих майже кожному щоденних спадів та піднесення настрою. Особи, що страждають на депресію, майже весь час почуваються пригнічено, втрачають радість та інтерес, відчувають безнадію та млявість, у них змінюється апетит та вага. Відчай та безнадія можуть стати настільки глибокими, що може здатися, наче нічого ніколи не налагодиться, людина може почати думати про смерть та самогубство

Зловживання алкоголем та наркотиками.

Іноді, щоб відволіктися від симптомів ПТСР, люди починають зловживати алкоголем чи приймати вуличні наркотики. На короткий час це може допомогти дещо розслабитися, забути дошкульні спогади та страхи і трохи поспати. Але у перспективі таке зловживання може призвести до погіршення настрою, порушення сну і стати окремою проблемою Гнів щодо себе та інших.

Злість, як правило, є серйозною проблемою, якщо людина вважає, що агресія є способом вирішення проблем. Злість та агресивна поведінка можуть спричиняти труднощі на роботі, а вдома руйнувати взаємини. А це означає, що повсякденне життя і стосунки можуть погіршуватися, і людина може не отримати допомоги і підтримки, якої дуже потребує.

Погане фізичне самопочуття.

Деякі люди стають чутливішими до болю та страждань, піддаються різним захворюванням або їх починають більше обтяжувати фізичні проблеми, які вони мали ще до травми. ПТСР пригнічує імунну систему, тому природна здатність організму боротися з інфекціями знижується. Біль голови, скарги на шлунково-кишковий тракт, біль у грудях і запаморочення також є поширеними при ПТСР. Недостатній сон, постійне напруження і (для деяких людей) не оптимальний спосіб життя даються взнаки. Наслідки ушкоджень Після травматичної події декого чекає тривала реабілітація після ушкодження, тимчасом як інші мусять пристосуватися до життя з хронічним болем чи непрацездатністю. Це справді важко і може потребувати значних змін у способі життя та в стосунках. ПТСР та ушкодження можуть поєднатися, тому що біль є постійним нагадуванням про травматичну подію. ПТСР, своєю чергою, може стимулювати відчуття болю і ускладнювати початок перебудови свого життя.

Фобії та інші тривожні розлади.

Страху та тривоги від постійного відчуття небезпеки навколо стає настільки багато, що він захоплює все нові і нові території нашого життя, керує поведінкою людини, спотворює думки, спотворює сприйняття реальності такою як вона є, перетворюючи на занадто загрозливу.

Все вищеописане може статися з кожним, немає підстав цього соромитися, важливо вчасно звернутися по допомогу, і ці проблеми можна вирішувати.

Війна несе з собою багато горя, втрат, суму. Але разом з тим вона робить нас ближче один до одного, людяними, чутливішими до страждань. Вона спонукає нас шукати нових знань, набувати новий досвід, переоцінювати життєві цінності. Велику роль відіграють участь громади, підтримка спільноти, небайдуже ставлення до тих, хто безпосередньо був у пеклі війни і вижив. За такою підтримкою і розумінням того що може відбуватися з кожним з нас внаслідок впливу війни, повернутися до цивільного життя та адаптуватися до змін буде набагато легше.

Не лишайтеся з власним горем наодинці, ви гідні професійної допомоги, ваше життя варте високої якості і дуже цінне.

 

©В.А.Веретеннікова